Історія Гостомельської школи
Історія освіти древнього селища Гостомель, що існує вже понад п`ять століть, сягає в глибину віків. Невеличке селище Гостомель, що за переказами у сиву давнину мало назву Гостромир, розташоване за двадцять п`ять кілометрів від Києва, там, де невеличка річка Рокач, вигинаючись, зливається з Ірпенем , утворюючи маленький півострів, утопаючий в зелені садів та верболозів.
Перша згадка про Гостомель сягає 1494 року. Багато бачив він за час свого існування. І страждав, і втішався безліч разів протягом багатьох років. Переходив з рук литовських князів в руки польських королів, вів запеклу боротьбу за своє визволення. Одним словом, жив і творив свою славну історію, хоча довгі століття в Гостомелі не було жодного грамотного православного християнина, окрім священника та причетника. І тільки у 30-х роках 19-го століття за сприянням одного з наступних володарів селище - поміщика Фелікса Осиповича Березовського було утворено єврейське елементарне училище. Відтоді усі члени єврейської общини мали змогу навчитись грамоті. А трохи згодом була створена церковно-приходська школа, де навчалось 40 дітей. В Кліровій відомості 1887 р. зазначається, що з 1864 р. при Гостомельській церкві почало функціонувати приходське училище. Остання дата потребує уточнення. Адже, як згадувалось вище, про існування при Покровській церкві школи ми маємо достовірні відомості ще в джерелах 1772 р.; втім, в Кліровій відомості 1831 р. інформація про наявність учбового закладу при церкві відсутня. Відтак, можливо, в документі йдеться про зміну статусу навчального закладу або перерви в його функціонуванні.
Детальне дослідження архівних матеріалів освіти Гостомеля 19-го початку 20-го століття проведено Доброгорською Мариною. Познаймитися з історичними матеріалами історії Гостомельської церкви та створення церковно-приходської школи можна тут , а також з історичними матеріалами історії початку будівництва першої школи та освіти Гостомеля можна тут.
У 1900 році свою освітянську діяльність двокласна земська школа проводила для 170 чоловік. Та більшість дорослого населення селища все ще залишалось безграмотним, тому у 1906 році за рахунок земства при Гостомельському двокласному училищі були створені вечірні класи для дорослих, у яких навчалось до 40 чоловіків і жінок. “… У звітних даних за 1911 рік значиться, що всього навчалось 25 підлітків, з них - п`ять дівчат. Працювало три вчителі.
У 1911 році на рік роботи вечірніх класів від Земства надійшло 278 руб., 45 коп. , які були використані таким чином : Винагороди викладачам - 200 руб. Підручники та навчальні прилади для слухачів - 38 руб. 45 коп. Письмові приладдя для слухачів - 5 руб. Освітлення - 20 руб. 75 коп. Інші витрати ( на дрібні господарчі потреби ) - 14 руб. 25 коп. Всього : 278 руб. 45 коп. У цей навчальний рік класи потребували світлових картин для чарівного ліхтаря. Завідуючий училищем пропонував Земству виділяти 10 – 15 руб. щорічно на придбання книг для того, щоб створити власну бібліотеку для загального користування.
Вже у 1913 році чисельність слухачів у вечірніх класах збільшилась до 34 чоловік, з них дівчат - до 13 чоловік. На цей навчальний рік Земською Управою для роботи вечірніх класів виділено 248 руб. Газета “Ірпінський вісник” від 12.06.99 р. стр.13. Саме тут, у невеличкій двокласній школі, одержали свої початкові знання славетні гостомельчани : Шульга Михайло Сидорович - професор, доктор біологічних наук, чиє ім`я можна побачити на сторінках Української енциклопедії ; Забарило Клим Степанович - професор Львівського університету ; Шульга Іван Сидорович - головний лісничий у Пущі – Водиці. У спогадах Шульнги Семена Івановича, колишнього учня земської двокласної школи, ветерана праці Гостомельської школи значиться, що приміщення школи було розташоване на теріторії сучасної ветеринарної лікарні, а згодом на тому місці, де нині височіє пам`ятник Слави.
20 – ті роки ознаменувалися великими соціальними перетвореннями в розвитку селища. Гостомельський виконком звертає свої погляди на навчання та виховання підростаючого покоління. Не дивлячись на нестачу учительських кадрів, шкільних приміщень, учбових посібників, у Гостомелі була відкрита школа на 300 місць. Приміщення школи знаходилось спочатку на території сучасної ветлікарні, а згодом на перехресті вулиць Червоноармійскої і Леніна. В новій школі вчили не тільки читати й писати, педагоги дбали про різнобічний розвиток молоді, а тому вони організували роботу фотогуртка, стрілкового гуртка. Історія залишила нам ім`я вчителя фізики Хомицького Олега Івановича, який створив хоровий гурток у школі - її гордість.
1936 р. - рік відкриття в Гостомелі середньої школи, яку було збудовано у центрі містечка. 1 вересня нова школа гостинно відкрила свої двері дітям. Відомі імена першого педагогічного колективу, який очолив директор школи Родіон Кулицький. В наступному 1937 р. відбувся перший випускний бал. Атестати отримали 19 юнаків та дівчат, серед яких майбутні члени педколективу Шпак Марія Порфентіївна, Кодякова Марія Прокопіївна та Осадчий Володимир Петрович. 40 – і роки принесли нові випробування - окупацію селища німецько – фашистськими загарбниками. У вогненому 1941 році педколектив на чолі з директором Штілерманом Михайлом Нестеровичем випускали в життя четвертий випуск - 15 чудових юнаків та дівчат. А учні 9 – го класу так і не змогли стати десятикласниками - війна. І був серед них талановитий, музично обдарований юнак Мальчевський Леонід Антонович, який і досі екрує духовим оркестром школярів. В тяжкі часи окупації вчителі і учні школи всіми силами боролися з поневолювачами. Членами підпільної організації, що діяла в Києво-Святошинському районі, стали вчителі Кодякова М.П. , Шпак М.П., Шульга С.І. Зв`язковими між підпіллям і партизанами стали вчорашні учні, хлопчики 10 – 12 років. В листопаді 1943 р. прийшло визволення на багатостраждальну гостомельську землю. Відбудову школи взяли на свої тендінтні плечі жінки – педагоги : директор школи – Білик Ольга Степанівна, вчителі – Ребрик Тіна Яківна, Завірюха Фрося Мусіївна, Майкова Паша Павлівна та ін. Зранку вони проводили заняття в уцілілих кімнатах, а після обіду ставали до важкої роботи – треба було відновити школу.
Скінчилася війна. В 1945 р. на роботу в школу приходить фронтовик, вчитель хімії Верстюк Федір Степанович.
Невдовзі він стає директором школи, яку повністю буде відновлено та добудовано нове крило. Верстюк Ф.С. назавжди оселився в селищі, 20 років директором, а потім вчителем. В школі зустрів свою майбутню дружину, першу випускницю повоєнного випуску Онащенко Марію Олександрівну, яка згодом стала вчителем української мови і літератури. До сьогодні живе подружжя в селищі, радіє успіхам дітей та онуків, буває частим гостем в школі.
Минали роки, зростало селище, дітей шкільного віку ставало дедалі більше. Стара школа не могла прийняти таку кількість дітей, довелося організувати навчання в дві зміни. 
Педколектив поставив питання перед селищною радою про будівництво нової школи. І ось нарешті настав довгожданний день - 13 жовтня 1994 р. В день, коли гостомельчани святкували 500 – річчя рідного селища, вони отримали чудовий подарунок - нову красуню – школу. Першим директором школи – новобудови був Пальніков О.Г., якого у 1995 р. 14 грудня, змінив на цій посаді Захлюпаний В.М. Під керівництвом Володимира Миколайовича школа набувала нового розвитку, збагачувала та зміцнювала свої кращі традиції. Обладнений комп`ютерний клас, придбано сучасну комп`ютерну копіювальну техніку, обладнані 60 навчальних кабінетів, бібліотеку, читальний зал, музей історії школи та історії селища Гостомель. Сьогодні у школі навчається 1700 учнів у 60 класах. Педколектив на чолі з директором Захлюпаним В.М. докладає багато зусиль для створення необхідних умов навчання та всебічного розвитку учнів.
7 лютого 1997 р. в день 60 – ряччя середньої школи зусиллями педагогічного та учнівського колективів було відкрито музей школи, де зібрані і систематизовані всі матеріали, пов`язані зі школою, її працівниками та випускниками, починаючи з 30-их років ХІХ ст. до наших днів.
У 2000 – 2001 н.р. проведено урочисте відкриття музею історії с.Гостомель. З 1999 року школа має власний сайт, автором якого є директор школи Захлюпаний Володимир Миколайович.
З травня 2001 року школа почала випускати свою шкільну газету "Шкільний дзвінок", а з березня 2002 року вийшла електронна версія шкільної газети.
З березня 2002 року в школі почав працювати інформаційний центр навчально-виховної роботи.
1 вересня 2004 року в школі відкрито перший мультимедійний клас обладнаний проектором, демонстраційними моніторами, інтерактивною дошкою.
З 2004 по 2015 роки школа була науковою лабораторією інформаційних технологій навчання КОІПОПК.
Одною з перших школа впроваджує іноваційні проекти, такі як "Один учень -один комп'ютер", "Інтелект України".
Заклад приймає участь в експериментальній роботі: проект "Природничі науки"
З січня 2021 року, після утворення Гостомельської територіальної громади та проведення перших місцевих виборів, заклад передано до Гостомельської селищної ради та перейменовано в Ліцей №1 Гостомельської селищної ради Київської області.
З січня 2022 Ліцей№1 є опорним закладом освіти Гостомельської громади та включає до свого складу дві філії: Мостищенську та Мощунську. Ліцей 1 підпорядкований відділу освіти Гостомельської селищної ради.
Повна історія школи надрукована в книзі "Історія Гостомельської школи"
Історія Гостомельської школи
Історія загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №13 м.Ірпеня Київської області. Короткий художньо-документальний нарис. — Гостомель 2006 рік, 76 с.
Книга розповідає про історію становлення і розвитку освіти в селищі Гостомель, одному з мальовничих куточків Приірпіння Київської області. В центрі уваги — загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №13 м.Ірпеня, одна з провідних шкіл Київщини, яка має цікаву історію становлення, традиції та здобутки.
В книзі систематизовано архівні матеріали, які знаходяться в шкільному історико-краєзнавчому музейному комплексі, матеріали вчителів школи, випускників, дослідження учнів школи, спогади ветеранів праці, матеріали періодичної преси про школу, а також матеріали власної шкільної газети «Шкільний дзвінок».
У зібранні матеріалів, їх систематизації та підготовці до друку брали участь: Захлюпаний Володимир Миколайович – директор школи, Колесник Наталія Алімівна – заступник директора з виховної роботи, Шушкевич Світлана Леонідівна – учитель української мови і літератури, Пархоменко Людмила Петрівна – учитель початкових класів та інші учителі та випускники школи.
Авторський колектив завчасно просить вибачення у вчителів, випускників школи за можливі деякі неточності, упущення в брошурі, якщо вони матимуть місце.
Сучасну історію нашої школи можете прочитати в книзі "Сьогодення Гостомельської школи"
Сьогодення Гостомельської школи
Сучасний життєпис Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №13 Київської області. Короткий художньо-документальний нарис. Гостомель 2011 рік.
Книга розповідає про становлення школи на сучасному етапі, з тогочасу, коли школа перейшла в нове приміщення. Ірпінська загальноосвітняшкола І-ІІІ ступенів №13 – одна з провідних шкіл Київщини, яка має цікаву історію становлення, традиції, високі здобутки. На високому рівні в школі впроваджуються інформаційні технології в управлінській діяльності та навчально – виховному процесі. Заклад є школою –лабораторією інформаційних технологій навчання. Ця книга – про здобутки школи, досягнення учнів та вчителів, сучасні проекти, які реалізуються в школі.
У зборі матеріалів, їх систематизації та підготовці до друку брали участь: Захлюпаний Володимир Миколайович – директор школи, Колесник Наталія Алімівна заступник директора школи з навчально-виховної роботи, Левченко Ірина Володимирівна – заступник директора школи з навчально-виховної роботи, Процан Інна Василівна – заступник директора школи з виховної роботи, Пархоменко Людмила Петрівна –учитель початкових класів, Чернюк Мирослава Іванівна учитель української мови та літератури, Прокопенко Світлана Петрівна – учитель української мови та літератури, Прокопенко Наталія Юріївна учитель української мови та літератури, Василенко Олена Василівна учитель української мови та літератури, Філіпчук Валентина Іванівна – учитель географії, Ярильченко Наталія Вікторівна – учитель історії Оксьоненко Зоя Володимирівна – бібліотекар, Писаренко Ілона Олександрівна бібліотекар, Яворська Тетяна Кирилівна – секретар, Мідяник Христина Анатоліївна – секретар, та інші вчителі, учні, випускники школи.
Авторський колектив завчасно просить вибачення у вчителів, випускників школи за можливі деякі неточності, упущення в брошурі, якщо вони матимуть місце.
Адміністрація та педагогічний колектив висловлюють вдячність за надану допомогу у випуску книги Гостомельському
селищному голові Кириченку Анатолію Івановичу,директору підприємства «Сигнал» Бондаренко Віктору Івановичу,
приватному підприємцю Пісоцькому Олександру Дем’яновичу.